БУЛІНГ ЦЕ...

ПСУВАННЯ РЕЧЕЙ

ГЛУЗУВАННЯ

ОБРАЗИ, БИТТЯ

ШАНТАЖ

ОБРАЗЛИВІ СЛОВА

 

 

БУЛІНГ (ЦЬКУВАННЯ)

Дія або бездіяльність учасників освітнього процесу, які

полягають у психологічному, фізичному, економічному,

сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів

електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої

чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших

учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути

чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю

потерпілого.

Підходи до профілактики булінгу (цькування)

в закладі освіти

Важливою є робота з профілактики цькування та конфліктів в закладах освіти. Що ж робити викладачу/викладачці та адміністрації аби запобігти виникненню подібних випадків? Які навички потрібно мати самим та чому навчати дітей? Як сформувати дружню та привітну атмосферу в групі та в усьому закладі освіти?

Насамперед, необхідно розуміти, що способи профілактики боулінгу (цькування) в закладі освіти бувають різні. Все залежить від ситуації, можливостей закладу освіти та його вибору. Профілактика булінгу (цькування) та створення дружнього освітнього середовища це не просто процес. Це перебудова свідомості кожного – дітей, вчителів, батьків та інших учасників освітньої спільноти.

 

Важливою складовою профілактики є формування дружньої атмосфери в групі та в усьому закладі освіти. Існує два підходи до профілактичної роботи з дітьми - дисциплінарний (до якого також входить політика “нульової толерантності” до насильства) та відновний.

Дисциплінарний підхід це те, до чого ми традиційно звикли: коли в закладі освіти відбувається правопорушення, винних у ситуації викликають до директора/директорки, який/яка визначає, яке правило було порушено, хто його

порушив та яке покарання, відповідно до правил закладу освіти ця дитина має

нести.

Таким чином, поведінка дитини визначається як порушення правил, а обговорення з директором фокусується на звинуваченні та встановленні провини в минулому. Такий підхід формує змагальні та суперницькі стосунки, в яких кожен/кожна, хто вчиняє правопорушення, думає лише про те, як «не попастися».

У випадку покарання та встановлення винних директором або вихователем у дитини не виникає усвідомлення своєї відповідальності та розуміння шкоди, що була заподіяна. Профілактичний ефект дисциплінарних заходів мало ефективний.

На схемі зображені основні етапи, які проходить правопорушник під час застосування дисциплінарних заходів і як це впливає на гармонійність стосунків в колективі.

Відчуваючи страх, сором від скоєного вчинку та власну провину, правопорушник/правопорушниця швидко переходить від цих етапів до захисної

реакції заперечення, ухиляння від відповідальності та зустрічних звинувачень.

Радикальним проявом дисциплінарного підходу є політика нульової толерантності. Вона передбачає, що навіть за незначні проступки та правопорушення призначається максимально можливе покарання, відповідно до правил закладу освіти або закону. Метою такого підходу є усунення будь-якої небажаної поведінки. Покарання є обов’язково встановленим заздалегідь,

однаковим для всіх подібних випадків, та незалежним від індивідуальних особливостей правопорушення або пом’якшувальних обставин. Але нам варто

пам’ятати, що досвід закладів освіти, які практикували абсолютне неприйняття

конфліктів та агресії показує, що кривдники/кривдниці лише вчаться краще приховувати заподіяну шкоду. Політика нульової толерантності не змінює поведінку кривдника/кривдниці та є крайньою мірою.

На відміну від дисциплінарного, відновний підхід змінює фокус та вчить дитину відповідальності. У такому випадку, директор або вихователь, що розбирається з конфліктом, насамперед запитує дитину про те, що сталося, аби розібратись в ситуації та дати їй самій проаналізувати власні дії. Визначає поведінку як таку, що завдає шкоди - запитуючи якої саме шкоди було завдано. Це допомагає правопорушнику/правопорушниці навчитись проявляти співчуття до інших та розвинути емпатію. Коли завдана шкода була виявлена – директор або вихователь запитує, що потрібно зробити щоб виправити ситуацію. Це допомагає дитині усвідомити власну відповідальність за скоєне правопорушення та відчути потребу виправити завдану шкоду.

Таким чином, відновний підхід фокусується на співпраці та залученні до вирішення проблеми, враховуючи почуття, потреби та погляди усіх сторін конфлікту. Базуючись на підходах діалогу та переговорів, подібний підхід залучає до розмови усі сторони конфлікту, формує прийняття та усвідомлення

 

відмінностей (інакшості).

Чому треба навчати дітей задля попередження ситуації боулінгу (цькування)

Причиною появи булінгу (цькування) в закладах освіти часто є низький рівень емоційного інтелекту дитини, відсутність навичок правильної комунікації та співпраці, толерантного ставлення та прийняття інакшості. Коли дитині погано – вона переносить свої емоції на інших, часто навіть не розуміючи, що саме обумовило таку поведінку. Що ж може зробити вихователь, аби сформувати необхідні для позитивної комунікації навички та побудувати в групі  безпечну і комфортну атмосферу?

Можна застосовувати різні інструменти, що допомагатимуть дитині розвивати навички комунікації та соціальної взаємодії, емпатії та правильного і неконфліктного відстоювання власних інтересів. Одним з таких інструментів є програма профілактики булінгу (цькування) «Не смійся з мене». Вона допомагає створити в навчальному закладі безпечне, більш турботливе та

шанобливе середовище.

Програма «Не смійся з мене» заснована Пітером Ярроу з легендарної фольклорної групи «Пітер, Пол та Мері». За роки свого існування вона залучила понад 500 000 працівників освіти та батьків з усього світу. Вона передбачає організацію тренінгових занять за певними тематичними блоками.

Під час реалізації програми діти вчаться доречно виражати свої емоції, проявляти увагу, співчувати та будувати співпрацю, знаходять творчі вирішення конфліктів, вчаться усвідомлювати та приймати відмінності. Завданням педагогів, дітей та батьків є створення клімату, в якому неможливі емоційні та фізичні образи через жорстокість, глузування та знущання. Важливо розуміти, що програма тренінгових занять буде ефективною лише тоді коли вона відповідає віку, досвіду та рівню обізнаності учасників щодо конкретних тем. Тому, готуючись до занять, необхідно враховувати вікові та інші особливості їхніх учасників.

Програма заняття складається з 4 тематичних блоків:

− Вираження почуттів;

− Турбота, співчуття і співпраця;

− Творче вирішення конфлікту;

− Усвідомлення і сприйняття розбіжностей.

Оскільки програма покликана розвивати творчість у процесі вирішення конфліктів, під час тренінгів можна співати пісні. Їх спільне виконання на початку чи наприкінці вправ показало хороші результати у вихованні командного духу.

Важливим етапом є рефлексія в кінці кожного заняття. Вона містить вправи на встановлення зв’язку з дітьми та формування довіри.

Кожний тематичний блок містить поради, як покращити результативність програми з оглядом додаткових навичок, які важливо сформувати, та спеціальних пропозицій щодо того, де знайти вправи для їх розвитку. Тривалість одного заняття становить 45 хв.

Гарних результатів можна досягти, проводячи одне заняття щодня протягом

трьох тижнів. Якщо ж ви не маєте такої можливості, програма-мінімум обмежується двома заняттями на тиждень протягом п'яти тижнів. Важливо не робити занадто довгої перерви у заняттях, а також не змінювати порядок вправ, оскільки вони спрямовані на поступове вибудовування взаємної довіри та згуртованості.

Оскільки булінг (цькування) та інші вияви неповаги часто мають місце за межами закладу освіти – наприклад, у різних громадських установах, кафе, транспорті чи на спортивному майданчику, важливо, щоб діти на практиці дослідили шляхи застосування отриманих знань, принаймні в межах свого колективу та закладу освіти.

Дітям також корисно відчувати, що вони здатні успішно розв'язувати складні, суперечливі питання, які можуть здаватися непосильними. Це відчуття суспільної ефективності спонукає до ефективного навчання.

Пам’ятайте, що важливою також є постать ведучого/ведучої програми, адже його/її поведінка має допомагати краще засвоювати запропонований матеріал. Він/вона має бути гнучким(кою), мобільни(ною), демонструвати власну впевненість, уникати оціночних суджень, висловлювати підтримку всім учасникам/учасницям, заохочувати позитивну поведінку та групову взаємодію,

 

спонукати учасників/учасниць обмінюватись досвідом, робити заняття однаково інформативними та розважальними, говорити просто, уникаючи складних термінів і висловлювань, уважно вислуховувати учасників/учасниць, навіть якщо щось не виходить, та не забувати про почуття гумору. Заняття будуть ефективними, якщо проходитимуть легко і вільно. Крім того, гумор допоможе вам згладжувати «гострі кути», яких не уникнути під час роботи з дітьми.

Навчально-методичний посібник

для соціальних педагогів, практичних психологів та вихователів

"НЕ СМІЙСЯ З МЕНЕ"

Режим доступу: https://bit.ly/2Stmwp9

Поради для роботи з батьками в групі,

де виявлений булінг

1. Слід проводити індивідуальну роботу з батьками дітей, які стали учасниками булінгу. Говорити окремо з кожною сім’єю, дотримуйтесь анонімності та уникати оціночних суджень.

2. Обговорювати з батьками про наявні проблеми та порядок роботи, уникаючи звинувачень. Батьки потребують пояснень про випадок та особливості спілкування дітей. Можна побудувати діалог на основі наступного матеріалу про причини цькування:

Відмінності між людьми завжди були причиною непорозуміння. Діти, в силу вікових особливостей, не мають достатнього досвіду прийняття інших такими, якими вони є. Це соціальні навички, яким можна і треба навчати. Часто причиною агресії є те, що діти дратуються, а виражати своє роздратування, злість не вміють, не знають, як із цим впоратись. Іноді, здавалося б невинні жарти і пустощі в дитячому колективі стають знущанням по відношенню до інших. При цьому, не тільки ті діти, які є “жертвами” булінгу, але і ті, які чинять агресивні дії або спостерігають, також отримують негативний досвід спілкування. Для того, щоб змінити ситуацію, недостатньо працювати лише з явними учасниками булінгу. Важливо залучити всіх і разом створити нові прості правила спілкування та

дотримуватись їх: як діяти, якщо ти не згоден; як зупиняти неприйнятну поведінку інших.

3. Варто проводити спільні зустрічі батьків і дітей за для вироблення спільних правил взаємодії.

Права дитини

ТИ МАЄШ ПРАВО:

1. Прохати про допомогу та підтримку.

2. Протестувати проти несправедливого відношення до себе.

3. Мати власну думку.

4. Ввічливо відмовитись «Ні, дякую» або «Вибачте, ні».

5. Мати свої власні почуття, незалежно від того, чи розуміють їх оточуючі.

ТИ НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ:

1. Любити тих, хто приносить тобі шкоду.

2. Миритися з неприємною ситуацією.

3. Підтримувати відносини, в яких тебе ображають.

 

4. Відповідати за чиюсь неправильну поведінку.

Правила поведінки здобувачів освіти

закладу дошкільної освіти № 1 «Оленка»

м. Славути Хмельницької області. 

Правила поведінки здобувачів освіти закладу дошкільної освіти розроблені на підставі Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту».

Дотримання правил поведінки здобувачів освіти є обов’язковими усіма категоріями (вихованці ЗДО) з моменту прийому до закладу освіти.

Здобувачі освіти ДНЗ повинні дотримуватись таких правил:

- Ранковий туалет проводити вдома з батьками. Приходити в дитячий садок охайним, чистим, по сезону одягненим і вчасно, не порушувати режиму закладу.                   

- Бути чемним, ввічливим і привітним з усіма працівниками ЗДО. Звертатись до працівника закладу по імені і по батькові.

- На заняттях слухати вихователя, бути старанним, уважним, слухняним, прагнути до нових знань. Намагатися виконувати завдання самостійно. Не заважати іншим.

- Не залишати приміщення групи без дозволу вихователя.

- Негайно повідомити вихователя у разі відчуття болю чи дискомфорту, погіршення самопочуття.

- Бережливо ставитися до обладнання групи, іграшок, дидактичного матеріалу, книг, майна.

- На прогулянці та в групі бути охайним. Слідкувати за своїм зовнішнім виглядом, станом одягу та взуття.

- Слідкувати за вмістом особистої шафи: складати речі у відведені для них місця (групове і вуличне взуття, головний убір, чиста та брудна білизна тощо)

- Не дозволяється приносити в дитячий колектив та зберігати в шафах солодощі, фрукти, іграшки та інші предмети.

- Поважати своїх друзів. Не ображати їх. Ділитися іграшками.

 

- Дотримуватися вимог безпеки.

 

План заходів щодо забезпечення захисту прав і законних

інтересів дітей, запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу

на 2020 рік

 

№	Зміст	Термін	Відповідальний
1	Забезпечити системний контроль щодо захисту прав і законних інтересів дітей дошкільного віку під час освітнього процесу	Впродовж року	Керівник
2	Організувати та провести в ЗДО Єдиний день інформування всіх учасників освітнього процесу щодо ознайомлення з нормативно-правовими документами стосовно прав дитини	Вересень	Керівник
3	Проводити інформаційно-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу питань охорони дитинства, попередження булінгу, жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення у ЗДО та сім’ї, вирішення сімейних конфліктів тощо	Впродовж року	Керівник Вихователі
4	Забезпечити проведення виховної роботи з попередження жорстокості та формування моделі ненасильницької поведінки у взаєминах дітей	Впродовж року	Вихователі
5	Забезпечити соціальний захист дітей пільгових категорій, в тому числі – в частині звільнення від плати за харчування в ЗДО	Грудень	Керівник  Вихователі
6	Розглянути аналіз стану роботи педколективу щодо забезпечення прав, свобод всіх вихованців ЗДО та соціальної підтримки дітей пільгових категорій на батьківських зборах, нарадах	За планом	Керівник
7	Проводити індивідуальні консультації для сімей вихованців при вступі дітей до ЗДО із Законом України «Про охорону дитинства» (розділ 2. Права та свободи дитини ст. 6, 8, 10)	При вступі дітей до ЗДО	Керівник
8	Проводити інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками освітнього процесу з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу у координації із службами у справах дітей, підрозділами органів Національної поліції України, органами опіки і піклування, громадськими організаціями тощо; виносити зазначені питання на розгляд педагогічних рад	Впродовж року	Керівник Вихователі
9	Забезпечити функціонування інформаційних стендів з матеріалами для ознайомлення батьківської громадськості з нормативноправовими документами	За запитом	Вихователі
10	Забезпечити розміщення та постійне оновлення нормативно-правових документів, телефонів довіри з питань запобігання і протидії булінгу на веб-сайті ЗДО для ознайомлення батьківської громадськості	Впродовж року	Керівник
11	Невідкладно інформувати відповідні органи, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», про випадки домашнього насильства, що стали відомі працівникам ЗДО	У разі виявлення випадку	Керівник

             Згідно Закону України «Про освіту», розділ І, статті 25, 26 керівник навчального закладу:

- здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

- розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

- сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;

- забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

         Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вихователю або безпосередньо завідувачу.

             Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

            Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Отримавши скаргу на жорстоке поводження з дитиною у закладі керівник:

• Розглядає таке звернення та реєструє у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення;

• З’ясовує усі обставини булінгу відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України № 564/836/945/577;

• Скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу, окреслює подальші дії.

             До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи.

            Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

           У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу має повідомити постраждалого.

           Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

            Психологічний супровід таких осіб здійснює соціальний педагог у взаємодії із практичним психологом. З цією метою можна запровадити консультаційні години у практичного психолога і соціального педагога, скриньки довіри, оприлюднення телефонів довіри, зокрема:

- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

- Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116 000;

- Гарячая лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

- Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;

- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

- Національна поліція України 102. Новоприйнятий Закон передбачає низку штрафів за цькування. Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

- Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

 

- Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.

Порядок  реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в ЗДО № 1 "Оленка"

м. Славути Хмельницької області

    В разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в ЗДО № 1 «Оленка» (далі – Комісія):

-         повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та служби у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в ЗДО;

-         виконується рішення та рекомендації Комісіїв ЗДО;

-         надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.

Керівником ЗДО або уповноважені ним особи відповідно чинного законодавства та в межах повноважень здійснюють контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в ЗДО.

Положення про порядок розгляду випадків булінгу (цькування) в ЗДО (далі – Положення) затверджується рішенням педагогічної ради ЗДО та затверджується наказом керівника ЗДО.

 

Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради ЗДО та відповідно до наказу керівника ЗДО.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, ст.33)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):

1) частину другу статті 13 після цифр "173" доповнити цифрами "173^-4";

2) доповнити статтею 173^-4 такого змісту:

"Стаття 173^-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку";

3) абзац перший частини третьої статті 184 доповнити словами та цифрами "крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173^-4 цього Кодексу";

4) статтю 221 після цифр "173-173^-2" доповнити цифрами "173^-4";

5) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "173-173^-2" доповнити цифрами "173^-4".

2. У Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380):

1) частину першу статті 1 доповнити пунктом 3^-1 такого змісту:

"3^-1) булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого";

2) частину другу статті 25 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;

3) частину третю статті 26 після абзацу дев’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом п’ятнадцятим;

4) частину другу статті 30 після абзацу двадцятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

"правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)".

У зв’язку з цим абзац двадцять перший вважати абзацом двадцять п’ятим;

5) у статті 53:

у частині першій:

абзац десятий після слів "форм насильства та експлуатації" доповнити словами "булінгу (цькування)";

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - вісімнадцятим;

частину третю доповнити абзацом шостим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб";

6) у статті 54:

частину першу доповнити абзацом двадцятим такого змісту:

"захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю";

частину другу доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)";

7) у статті 55:

у частині другій:

абзац восьмий після слів "закладу освіти" доповнити словами "у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про";

доповнити абзацами дев’ятим і десятим такого змісту:

"подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

частину третю доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:

"сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти";

8) частину першу статті 64 після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей, розробляє та затверджує план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, порядок реагування на випадки булінгу (цькування), порядок застосування заходів виховного впливу;

узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - двадцять шостий вважати відповідно абзацами одинадцятим - двадцять восьмим;

9) частину першу статті 65 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим;

10) у статті 66:

частину першу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;

частину другу після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

11) пункт 2 частини другої статті 71 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником";

12) частину четверту статті 73 після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;

аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами шостим - десятим;

13) частину другу статті 76 викласти в такій редакції:

"2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Президент України                                                                                      П.Порошенко

м. Київ

18 грудня 2018 року

 

№ 2657-VIII